Архів новин
«    жовтня 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Важливо
















» Загальні відомості про район

Загальні відомості про район

Дата утворення
Веселівський район утворений 7 березня 1923 року.

Географічне розташування
Район розташований у південно-західній частині Запорізької області.
Територія району простягнулась зі сходу на захід на 49 км і з півдня на північ на 40 км.
На півночі район межує з Великобілозерським районом,
на північному сході – з Михайлівським та Василівським,
на півдні – з Якимівським,
на південному заході – з Мелітопольським районами Запорізької області,
на заході – з Нижньосірогозьким районом Херсонської області.
Загальна площа району – 1128 км або 4% території Запорізької області.

Адміністративно-територіальний устрій
На території району 30 населених пунктів: 29 сіл та 1 селище міського типу, які підпорядковуються 12 сільським та одній селищній раді:
Веселівська селищна рада (с-ще Веселе, с. Новоолександрівка, с. Єлизаветівка, с. Ясна Поляна),
Білоріцька сільська рада (с. Білоріцьке, с. Озерне, с. Авангард),
Гоголівська сільська рада (с. Гоголівка, с. Мусіївка),
Запорізька сільська рада (с. Запоріжжя, с. Братолюбівка, с. Білівське),
Зеленогаївська сільська рада (с. Зелений Гай, с. Красавич, 51-й роз’їзд),
Калинівська сільська рада (с. Калинівка, с. Добровольчеське, с. Новоукраїнка),
Корніївська сільська рада (с. Корніївка),
Матвіївська сільська рада (с. Матвіївка, с. Восход),
Менчикурівська сільська рада (с. Менчикури, с. Менчикури-1, с. Піскошино),
Новоуспенівська сільська рада (с. Новоуспенівка, с. Новоіванівка, ст.Українська),
Таврійська сільська рада (с. Таврія, с. Веселе),
Чкаловська сільська рада (с. Чкалово),
Широківська сільська рада (с. Широке, с. Далеке).


Найбільші села району: Чкалово, Широке, Менчикури, Матвіївка, Новоуспенівка, Корніївка, Білоріцьке, Калинівка.
Площа території селища Веселе складає 1056 га. В населених пунктах району 60 вулиць, 2915 приватних садиб.
Найближче до районного центру розташовано с. Ясна Поляна (Веселівська селищна рада) – 7 км, найдальше – с. Добровольчеське (Калинівська сільська рада) – 43 км. До всіх населених пунктів прокладені дороги з твердим покриттям. Відстань від с-ща Веселе до м. Запоріжжя автошляхом становить 135 км, залізницею – 127 км. Відстань від с-ща Веселе до Азовського моря автошляхом становить 110 км.
Представницький орган місцевого самоврядування на території району – Веселівська районна рада, до складу якої обрано 26 депутатів (останнє обрання 25 жовтня 2015 року).

Населення
Чисельність населення – 22169 чол., з них сільського – 54,9% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року). 
Етнічний склад населення району поділяється на українців - 19683 чол. (77%), росіян - 5104 чол. (20%), білорусів – 104 чол. (0,4%), вірмен - приблизно 0,7%, табасаранців, корейців, молдаван та болгар - по 0,3%; інші національності – 1%. Зонами компактного проживання росіян є с. Матвіївка (Матвіївська сільська рада), табасаранців – с. Калинівка (Калинівська сільська рада) (дані за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року).
Середня чисельність населення одного села – 463,8 чол., середня чисельність населення однієї сільської ради – 1032,2 особи.
Населення району становить 1,2% від загальної чисельності населення області.

 


Природні умови та ресурси


Геологічна будова
Тектонічною основою території району є складові Східноєвропейської платформи – Український кристалічний щит та його схили (Докембрійські платформенні структури) і невелика ділянка північного крила Причорноморської западини (Мезозойська платформена структура). В геологічній будові району беруть участь докембрийські кристалічні породи (граніти, мигматити, кристалічні сланці та кварци) і комплекс осадових відхилень у виді крейдяних відкладень, пісків та темно-сірих глин.


Рельєф
Район знаходиться в межах Причорноморської низовини, в південній степовій зоні України. Рельєф рівнинного типу та представлений, в основному, міжчереневими просторами з мало вираженим ухилом з півночі на південь. Південна частина району представлена рівниною з слабо вираженими неглибокими балками (блюдце подібні низини – поди), ширина яких дорівнює 250 метрам, а північна частина – найбільш піднята над рівнем моря.


Клімат
Клімат району помірно континентальний з довгим жарким літом і короткою малосніжною зимою. Кількість опадів в 390 – 410 мм на рік має зливовий характер. Середньорічна температура повітря становить +8,10 С. Пересічна температура січня дорівнює – 40С, липня + 230С, період з температурою понад +100 С триває 175 днів. Середня товщина снігового покриву дорівнює 10 см, глибина промерзання ґрунту – до 66 см. Напрям переважаючих вітрів восени – північно-західний і західний, в інші пори року південно-східний і східний. Швидкість переважаючих вітрів взимку – 5,2 м\с, весною – 4,3 м\с, влітку – 3,4 м\сек, восени – 3,8 м\с. Щорічно в липні-серпні спостерігаються суховійні вітри. Відносна вологість повітря – 56%.


Гідрографія
Територія району слабо дренована мілководними степовими річками, які відносяться до басейну Азовського моря. В районі налічується 12 ставків загальною площею водного дзеркала 185 га та 2 річки. Тут знаходяться витоки Великого та Малого Утлюків, які мають незначну площу водозбору і впадають в глибоководний лиман Азовського моря. Живлення ґрунтове та снігове з характерними нерегулярними весняними повенями. Довжина р. Великий Утлюк – 83 км, р. Малий Утлюк – 67 км. Швидкість течії річок становить 0,3 м/сек, ширина – 5-10 м та глибина – 1-2 м.


Ґрунти
Основною ґрунтоутворюючою породою у межах району є лес, на якому сформувались ґрунти чорноземного типу. Скрізь переважають малогумусні південні чорноземи з характерним гумусним горизонтом в 35 см. У комплексі з лучно-чорноземними глеє-солодями вони охоплюють 96% площі угідь району. Незначні площі займають південні солонцюваті чорноземи, лучні глейові вилугувані ґрунти та інші.


Флора і фауна
Лісові насадження на території району представлені, в основному, полезахисними лісосмугами загальною площею 3,0 тис. га, які майже рівномірно розташовані по периметру більшості полів, а також по схилах не чисельних балок та ярів. Основними лісовими культурами тут є біла акація, гледичія, клен, в'яз, ясен, зрідка дуб, абрикос, шовковиця, грецький горіх. У підліску ростуть алича, айва, глід, жимолость, деревовидна карагана, магалебська вишня, скумпія та шипшина.
Північна частина району знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковильного степу. Внаслідок трудової діяльності людини первинні степи на території району були розорані, а до того тут росли периста ковила, типчак, тонконіг, костер, м'ятлик, тимофіївка, горицвіт, шалфей та інші. Південніше залізної дороги Федорівка-Каховка простягались типчаково-ковильні степи. Тут росли ковила, типчак, тонконіг, а також тюльпан, керлик, тринія шерстиста, ромашка тисячолистна. На сьогодні збереглися подовий пирій та подовий гірчак.


На території району росте велика кількість лікарських рослин: кульбаби, цикорій, шпориш, щириця, лопух, портулак, пирій, кропива, пижма, ромашка та багато інших. Також ростуть рослини занесені до Червоної книги України: шипшина донецька, сонце цвіт крейдяний, волошка донецька, тюльпан Шренка, дзвоники персиколисті, дивина лікарська, гвоздика ланцетна.


В районі зустрічаються представники птахи багатьох видів, з них:
гніздяться та зимують – горобець, сорока, ворона, синиця, сова, дятел, зяблик, гуска сіра, огар, галагаз, крижень, чирок-тріскунок, нерозень, шилохвіст, широконіска, чернь червонодзьоба, чернь чорноголова, чернь біолоока, крохаль довгоносий, фазан, куріпка сіра, перепілка, деркач, погонич, пастушок, курочка водяна, лиска, журавель степовий, чайка (чибис), кулик – сорока, дерихвіст степовий, дерихвіст лучний, горлиця кільчаста, горлиця звичайна, припутень та інші;

мігрують територією району – ластівка, шпак, соловей, іволга, стриж, чиж, жайворонок, удод, сойка, мухоловка, сорокопуд, лебідь-кликун, гуска білолоба велика, гуска білолоба мала, гуменник, казарка Чорновола, чирок-свистунок, свищ, чернь чубата, чернь морська, гоголь, крохаль великий, луток, журавель сірий, турухтан (просяник), бекас, вальдшнеп, кроншнеп великий, веретенник великий та інші.


Тваринний світ району представляють звичайна лисиця, єнотовидна собака, ласка, заяць-русак, кабан, косуля, вовк, їжак, гризуни (степова мишівка, чорний пацюк, водяний пацюк, суслик, ондарта, хом’як, руда вечірниця та інші), комахи (коник, цвіркун, цикада, тля, метелики, жужелиця, плавунець, жук-носоріг, довгоносик, павуки, кліщі та інші), рептилії (ящірки, змії та черепахи). У водоймищах живуть сріблястий карась, плотва, лящ, толстолобик, білий амур та інші, раки, жаби.


Природно-ресурсний потенціал
Місцеві родовища корисних копалин району вивчені поки недостатньо, є запаси глин, вапняку.
Земельний фонд становить 103974 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 98917 га ріллі. Під лісами знаходиться 3308 га, під водою 713 га.
Прогнозні й затверджені запаси підземних вод становлять 4,3 млн. м³ на рік. У межах району виділяється чотири водоносні горизонти. Глибина залягання ґрунтових вод залежно від рельєфу місцевості змінюється в межах від 3 до 20 м. Продуктивність колодязя – 5-8 м³ на добу. Для видобутку питної води використовуються свердловини нижчих водоносних горизонтів (100-350 м), продуктивність яких становить 2-7 м³/год., а для виробничих потреб – 50-100 м з тією ж продуктивністю.


Екологія, охорона природи
На території району розташовано 8 основних об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Вони представлені заказниками місцевого значення, які мають площу 227 га та 2 – заповідними урочищами загальною площею 95 га. Серед заказників слід виділити :
1. Заповідне урочище Лісонасадження «Яковенко» площею 80 га ботанічного типу в с. Піскошино Менчикурівської сільської ради, утворене рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
2. Заповідне урочище «Ліс в заплаві р. Великий Утлюк» площею 15 га ботанічного типу в с. Запоріжжя Запорізької сільської ради, утворене рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
3.Заказник місцевого значення «Цілинна ділянка в степу» площею 18 га ентомологічного типу в межах земель Корніївської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
4. Замовник місцевого значення «Ізвестівській ставок» площею 98 га ландшафтного типу в межах земель державного підприємства «Дослідне господарство «Ізвєстія» Широківської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
5. Заказник місцевого значення «Єлізаветівський ліс» площею 60 га лісового типу в межах земель ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» в околиці с. Єлизаветівка Веселівської селищної ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
6. Заказник місцевого значення «Урочище Судорма» площею 6 га ентомологічного типу в межах земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» біля с. Таврія Таврійської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
7. Заказник місцевого значення «Сосновій бір Куліша» площею 30 га ландшафтного типу в межах земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» біля с. Таврія Таврійської сільської ради, утворений рішенням Запорізької обласної ради № 7 від 17.08.1999 р.;
8. Заказник місцевого значення «Цілина Черноморченка» площею 45 га ентомологічного типу в межах земель Веселівського виправного центру № 8 Запорізької області УДДУ ПВП біля с. Озерне, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984р.


На землях Корніївської сільської ради знаходиться артезіанська свердловина глибиною 69 м з водою з цінними лікувальними особливостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лучшие DataLife Engine на этом сайте и скачать фильмы у нас на сайте есть скачать игры бесплатно бесплатно
» Загальні відомості про район