Архів новин
«    жовтня 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Важливо




















» Загальні відомості про район

Загальні відомості про район

 

 

 

Дата утворення


Веселівський район утворений 7 березня 1923 року.



Географічне розташування


Район розташований у південно-західній частині Запорізької області.


Територія району простягнулась зі сходу на захід на 49 км і з півдня на північ на 40 км.


На півночі район межує з Великобілозерським районом,
на північному сході – з Михайлівським та Василівським,
на півдні – з Якимівським,
на південному заході – з Мелітопольським районами Запорізької області,
на заході – з Нижньосірогозьким районом Херсонської області.
Загальна площа району – 1128 км або 4% території Запорізької області.



Адміністративно-територіальний устрій


На території району 30 населених пунктів: 29 сіл та 1 селище міського типу.

 


Станом на 01.01.2018 року відповідно до Перспективного плану формування територіальних громад Запорізької області на території Веселівського району створено три об’єднані територіальні громади:


Веселівська селищна ОТГ (с-ще Веселе – центр, села Авангард, Далеке, Єлизаветівка, Мала Михайлівка, Новоолександрівка, Озерне, Широке, Ясна Поляна);


Новоуспенівська сільська ОТГ (с. Новоуспенівка – центр, села Білівське, Братолюбівка, Веселе, Восход, Запоріжжя, Матвіївка, Новоіванівка, Таврія);


Чкаловська сільська ОТГ (с. Чкалово – центр, села Гоголівка, Добровольчеське, Зелений Гай, Калинівка, Корніївка, Красавич, Мусіївка, Новоукраїнка).


Менчикурівська сільська рада (села Менчикури, Піскошино) рішення про об’єднання в Чкаловську сільську ОТГ не прийняла.



Площа території селища Веселе складає 2078,319 га.

 

 

В населених пунктах району 132 вулиці, 5871 приватна садиба, 1353 квартири в 74 багатоквартирних будинках.

 


Найближче до районного центру розташовано с. Ясна Поляна (Веселівська селищна ОТГ) – 7 км, найвіддаленіше – с. Добровольчеське (Чкаловська сільська ОТГ) – 43 км. 

 


До всіх населених пунктів прокладені дороги з твердим покриттям. Відстань від с-ща Веселе до м. Запоріжжя автошляхом – 135 км, залізницею – 127 км. Відстань від с-ща Веселе до Азовського моря автошляхом – 110 км.

 


Представницький орган місцевого самоврядування на території району – Веселівська районна рада, до складу якої обрано 26 депутатів (останнє обрання 25 жовтня 2015 року).



Населення. Чисельність населення – 22169 чол., з них сільського – 54,9%.


Етнічний склад населення району поділяється на українців – 19683 чол. (77%), росіян – 5104 чол. (20%), білорусів – 104 чол. (0,4%), вірмен – приблизно 0,7%, табасаранців, корейців, молдаван та болгар – по 0,3%; інші національності – 1%. Зонами компактного проживання росіян є с. Матвіївка (Новоуспенівська сільська ОТГ), табасаранців – с. Калинівка (Чкаловська сільська ОТГ) (дані за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року).
Середня чисельність населення одного села – 463,8 чол.


Населення району становить 1,2% від загальної чисельності населення області.

 


Природні умови та ресурси


Геологічна будова
Тектонічною основою території району є складові Східноєвропейської платформи – Український кристалічний щит та його схили (Докембрійські платформенні структури) і невелика ділянка північного крила Причорноморської западини (Мезозойська платформена структура). В геологічній будові району беруть участь докембрийські кристалічні породи (граніти, мигматити, кристалічні сланці та кварци) і комплекс осадових відхилень у виді крейдяних відкладень, пісків та темно-сірих глин.


Рельєф
Район знаходиться в межах Причорноморської низовини, в південній степовій зоні України. Рельєф рівнинного типу та представлений, в основному, міжчереневими просторами з мало вираженим ухилом з півночі на південь. Південна частина району представлена рівниною з слабо вираженими неглибокими балками (блюдце подібні низини – поди), ширина яких дорівнює 250 метрам, а північна частина – найбільш піднята над рівнем моря.


Клімат
Клімат району помірно континентальний з довгим жарким літом і короткою малосніжною зимою. Кількість опадів в 390 – 410 мм на рік має зливовий характер. Середньорічна температура повітря становить +8,10 С. Пересічна температура січня дорівнює – 40С, липня + 230С, період з температурою понад +100 С триває 175 днів. Середня товщина снігового покриву дорівнює 10 см, глибина промерзання ґрунту – до 66 см. Напрям переважаючих вітрів восени – північно-західний і західний, в інші пори року південно-східний і східний. Швидкість переважаючих вітрів взимку – 5,2 м\с, весною – 4,3 м\с, влітку – 3,4 м\сек, восени – 3,8 м\с. Щорічно в липні-серпні спостерігаються суховійні вітри. Відносна вологість повітря – 56%.


Гідрографія
Територія району слабо дренована мілководними степовими річками, які відносяться до басейну Азовського моря. В районі налічується 12 ставків загальною площею водного дзеркала 185 га та 2 річки. Тут знаходяться витоки Великого та Малого Утлюків, які мають незначну площу водозбору і впадають в глибоководний лиман Азовського моря. Живлення ґрунтове та снігове з характерними нерегулярними весняними повенями. Довжина р. Великий Утлюк – 83 км, р. Малий Утлюк – 67 км. Швидкість течії річок становить 0,3 м/сек, ширина – 5-10 м та глибина – 1-2 м.


Ґрунти
Основною ґрунтоутворюючою породою у межах району є лес, на якому сформувались ґрунти чорноземного типу. Скрізь переважають малогумусні південні чорноземи з характерним гумусним горизонтом в 35 см. У комплексі з лучно-чорноземними глеє-солодями вони охоплюють 96% площі угідь району. Незначні площі займають південні солонцюваті чорноземи, лучні глейові вилугувані ґрунти та інші.


Флора і фауна
Лісові насадження на території району представлені, в основному, полезахисними лісосмугами загальною площею 3,0 тис. га, які майже рівномірно розташовані по периметру більшості полів, а також по схилах не чисельних балок та ярів. Основними лісовими культурами тут є біла акація, гледичія, клен, в'яз, ясен, зрідка дуб, абрикос, шовковиця, грецький горіх. У підліску ростуть алича, айва, глід, жимолость, деревовидна карагана, магалебська вишня, скумпія та шипшина.
Північна частина району знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковильного степу. Внаслідок трудової діяльності людини первинні степи на території району були розорані, а до того тут росли периста ковила, типчак, тонконіг, костер, м'ятлик, тимофіївка, горицвіт, шалфей та інші. Південніше залізної дороги Федорівка-Каховка простягались типчаково-ковильні степи. Тут росли ковила, типчак, тонконіг, а також тюльпан, керлик, тринія шерстиста, ромашка тисячолистна. На сьогодні збереглися подовий пирій та подовий гірчак.


На території району росте велика кількість лікарських рослин: кульбаби, цикорій, шпориш, щириця, лопух, портулак, пирій, кропива, пижма, ромашка та багато інших. Також ростуть рослини занесені до Червоної книги України: шипшина донецька, сонце цвіт крейдяний, волошка донецька, тюльпан Шренка, дзвоники персиколисті, дивина лікарська, гвоздика ланцетна.


В районі зустрічаються представники птахи багатьох видів, з них:
гніздяться та зимують – горобець, сорока, ворона, синиця, сова, дятел, зяблик, гуска сіра, огар, галагаз, крижень, чирок-тріскунок, нерозень, шилохвіст, широконіска, чернь червонодзьоба, чернь чорноголова, чернь біолоока, крохаль довгоносий, фазан, куріпка сіра, перепілка, деркач, погонич, пастушок, курочка водяна, лиска, журавель степовий, чайка (чибис), кулик – сорока, дерихвіст степовий, дерихвіст лучний, горлиця кільчаста, горлиця звичайна, припутень та інші;

мігрують територією району – ластівка, шпак, соловей, іволга, стриж, чиж, жайворонок, удод, сойка, мухоловка, сорокопуд, лебідь-кликун, гуска білолоба велика, гуска білолоба мала, гуменник, казарка Чорновола, чирок-свистунок, свищ, чернь чубата, чернь морська, гоголь, крохаль великий, луток, журавель сірий, турухтан (просяник), бекас, вальдшнеп, кроншнеп великий, веретенник великий та інші.


Тваринний світ району представляють звичайна лисиця, єнотовидна собака, ласка, заяць-русак, кабан, косуля, вовк, їжак, гризуни (степова мишівка, чорний пацюк, водяний пацюк, суслик, ондарта, хом’як, руда вечірниця та інші), комахи (коник, цвіркун, цикада, тля, метелики, жужелиця, плавунець, жук-носоріг, довгоносик, павуки, кліщі та інші), рептилії (ящірки, змії та черепахи). У водоймищах живуть сріблястий карась, плотва, лящ, толстолобик, білий амур та інші, раки, жаби.


Природно-ресурсний потенціал
Місцеві родовища корисних копалин району вивчені поки недостатньо, є запаси глин, вапняку.
Земельний фонд становить 103974 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 98917 га ріллі. Під лісами знаходиться 3308 га, під водою 713 га.
Прогнозні й затверджені запаси підземних вод становлять 4,3 млн. м³ на рік. У межах району виділяється чотири водоносні горизонти. Глибина залягання ґрунтових вод залежно від рельєфу місцевості змінюється в межах від 3 до 20 м. Продуктивність колодязя – 5-8 м³ на добу. Для видобутку питної води використовуються свердловини нижчих водоносних горизонтів (100-350 м), продуктивність яких становить 2-7 м³/год., а для виробничих потреб – 50-100 м з тією ж продуктивністю.


Екологія, охорона природи
На території району розташовано 8 основних об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Вони представлені заказниками місцевого значення, які мають площу 227 га та 2 – заповідними урочищами загальною площею 95 га. Серед заказників слід виділити :
1. Заповідне урочище Лісонасадження «Яковенко» площею 80 га ботанічного типу в с. Піскошино Менчикурівської сільської ради, утворене рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
2. Заповідне урочище «Ліс в заплаві р. Великий Утлюк» площею 15 га ботанічного типу в с. Запоріжжя Запорізької сільської ради, утворене рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
3.Заказник місцевого значення «Цілинна ділянка в степу» площею 18 га ентомологічного типу в межах земель Корніївської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
4. Замовник місцевого значення «Ізвестівській ставок» площею 98 га ландшафтного типу в межах земель державного підприємства «Дослідне господарство «Ізвєстія» Широківської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
5. Заказник місцевого значення «Єлізаветівський ліс» площею 60 га лісового типу в межах земель ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство» в околиці с. Єлизаветівка Веселівської селищної ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
6. Заказник місцевого значення «Урочище Судорма» площею 6 га ентомологічного типу в межах земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» біля с. Таврія Таврійської сільської ради, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984 р.;
7. Заказник місцевого значення «Сосновій бір Куліша» площею 30 га ландшафтного типу в межах земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» біля с. Таврія Таврійської сільської ради, утворений рішенням Запорізької обласної ради № 7 від 17.08.1999 р.;
8. Заказник місцевого значення «Цілина Черноморченка» площею 45 га ентомологічного типу в межах земель Веселівського виправного центру № 8 Запорізької області УДДУ ПВП біля с. Озерне, утворений рішенням Запорізького облвиконкому № 315 від 25.09.1984р.


На землях Корніївської сільської ради знаходиться артезіанська свердловина глибиною 69 м з водою з цінними лікувальними особливостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лучшие DataLife Engine на этом сайте и скачать фильмы у нас на сайте есть скачать игры бесплатно бесплатно
» Загальні відомості про район